Соціологічне опитування "Студентська симпатія — 2008 II"

• Відвідування пар студентами (1 — ніхто не ходить на пари, 5 — всі ходять).
• Цікавість викладання матеріалу (1 — хочеться спати, 5 — дуже цікаво).
• Вимогливість до студентів (1 — немає вимог, 5 — дуже жорсткі вимоги).
• Ставлення до студентів (1 — студенти — не люди, 5 — рахується з студентами та поважає їх).

Під час проведення анкетування до урн потрапило 396 анкет. Дві анекти було визнано зіпсованими.

• По кафедрам:
  • Відвідування пар студентами.
  • Цікавість викладання матеріалу.
  • Вимогливість до студентів.
  • Ставлення до студентів.
• По викладачам:
  • Загальна статистика.
  • Відвідування пар студентами.
  • Цікавість викладання матеріалу.
  • Вимогливість до студентів.
  • Ставлення до студентів.
  • Кількість студентів, що оцінили викладачів.

• По викладачам:
  • Відвідування пар студентами.
  • Цікавість викладання матеріалу.
  • Вимогливість до студентів.
  • Ставлення до студентів.
  • Кількість студентів, що оцінили викладачів.

НТСА факультету кібернетики висловлює велику подяку усім студентам, що прийняли участь в анкетуванні.
А також викладачам, що не заважали його проведенню :)

Кожен, подібно до місяця, має свою темну сторону, яку не показує нікому.

Марк Твен

Колін Маклорен
1698-02-01 — 1746-06-14

Ко́лін Макло́рен — шотландський математик. Після вступу в 1709 році в університет міста Глазго, він вже у віці 15 років відкрив кілька теорем. У 19 років пройшовши конкурсний відбір, зайняв кафедру професора математики в Абердині, залишаючись на ній протягом 5 років. Ще через два роки Колін Маклорен, завдяки своїм мемуарам, присвяченим походженню кривих і їхній побудові, обирається в члени Лондонського королівського товариства. Ці мемуари привели його до відкриття кривих різних порядків. Після 3-річного перебування у Франції знову отримав в 1726 році завдяки впливу Ньютона кафедру математики в Единбурзі. У 1724 році Маклорен отримав від Паризької академії наук премію за роботу з питання, що відноситься до падіння тіл, а в 1740 р. та ж академія ухвалила розділити премію за кращий твір про прилив і відлив між ним, Данилом Бернуллі і Ейлером. Його мемуари на цю тему був озаглавлені «De causa physica fluxiis et refluxiis maris».